Че�нигов�ка� обла�на� коллеги� адвока�ов

На які нюанси необхідно звернути увагу, щоб отримати відшкодування витрат на професійну правничу допомогу?

Проведена у 2017 році реформа процесуального законодавства, серед іншого, суттєво покращила можливості по стягненню витрат на оплату адвокатських послуг в цивільному, господарському та адміністративному судочинстві. Звичайно, знадобився певний час для того, щоб спірні питання, пов’язані зі стягненням таких витрат, були вирішені у Верховному Суді. Зате зараз вже можна узагальнити судову практику щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (саме так офіційно називаються витрати на адвокатські послуги в суді).

З ким укладати договір?

Професійна правнича допомога, як вид правничої допомоги у вигляді представництва в суді, може надаватись виключно адвокатом (ст. 16 ГПК, ст. 16 КАС, ст. 15 ЦПК). Тому, якщо особа бажає отримати відшкодування витрат на правову допомогу, перед укладенням договору їй варто впевнитись у тому, що її інтереси в суді буде представляти саме адвокат. Витрати на ті ж послуги, надані юристами, які не є адвокатами, відшкодуванню не підлягають (див., наприклад, постанову КАС ВС від 12.09.2018 у справі № 810/4749/15). Та й можливості з представництва ними інтересів клієнта у суді є обмеженими: лише у малозначних справах або через механізм самопредставництва (для юридичних осіб).

Адвокати можуть здійснювати діяльність індивідуально або у складі адвокатського об’єднання чи адвокатського бюро (ч. 3 ст. 4 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Тому для отримання відшкодування договір можна укладати як з окремим адвокатом, так і з адвокатським бюро (це юридична особа, створена одним адвокатом) чи адвокатським об’єднанням (юридична особа, створена шляхом об’єднання двох або більше адвокатів (учасників)).

Читайте нас у соцмережах

Підпишіться, щоб бути в курсі усіх юридичних новин

Звертаємо увагу, що адвокатське бюро (АБ) та адвокатське об’єднання (АО) – це окремі організаційно-правові форми юридичної особи. Вказівка на це має бути перед його власною назвою. ТОВ, ТДВ та ПП не є формами адвокатської діяльності. Тому з відшкодуванням витрат на оплату їх послуг можуть бути проблеми. Хоча поки що суди не завжди звертають на це увагу, свідченням чому є постанова КАС ВС від 02.07.2020 по справі № 520/11557/18, в якій задовольнено вимогу про стягнення витрат на правову допомогу, надану адвокатом юридичної компанії у формі ТОВ, незважаючи на заперечення іншої сторони.

Аналогічно суди не завжди звертають увагу на те, що договір укладено не з адвокатом, що здійснює незалежну професійну діяльність, а з фізичною особою – підприємцем, яка є адвокатом. На думку КАС ВС, відображеній у постановах від 08.10.2019 у справі № 922/1747/19 та від 09.09.2021 по справі № 910/7304/20, порядок оформлення адвокатом рахунку для оплати наданих ним послуг та оподаткування грошових доходів фізичної особи-підприємця та самозайнятої особи, яка провадить незалежну професійну діяльність за ставками внеску до бюджету перебуває поза межами предмету дослідження питання витрат на професійну правничу допомогу.

Отже, для цілей відшкодування витрат на правову допомогу головне, щоб така допомога надавалась адвокатом. Форма здійснення ним відповідної діяльності (через АБ, АО, ТОВ чи ФОП) є вторинною. Хоча, звичайно, більш надійним є укладення договору з адвокатом, що здійснює незалежну професійну діяльність, адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням.

Усі інструменти для адвоката – у рішенні LIGA360: АДВОКАТ НААУ. Слідкуйте за подіями НААУ, відвідуйте навчальні програми ВША, отримуйте залікові бали в рамках підвищення кваліфікації та доступ до повної бази законодавства, судових рішень, експертної аналітики. Придбайте LIGA360: АДВОКАТ НААУ прямо сьогодні.

На що звернути увагу при укладенні договору з адвокатом?

Для цілей подальшого відшкодування ключовими положеннями договору з адвокатом, АБ чи АО є положення про предмет та гонорар.

У договорі має бути зазначено, яка саме професійна правнича допомога буде надаватись адвокатом і яка її вартість. Виходячи з положень ст. 137 ЦПК, ст. 126 ГПК, ст. 134 КАС та ст. 19, 30 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» компенсації підлягають наступні її види:

• гонорар адвоката за представництво в суді;
• послуги надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань;
• складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
• витрати на збір доказів;
• вартість послуг помічника адвоката;
• витрати на прибуття до суду та очікування судового засідання;
• інші види професійної правничої допомоги, пов'язані зі справою.

В договорі або в іншому документі до нього (специфікації, замовленні, додатку, тощо) варто визначити, які саме види правової допомоги будуть надаватись адвокатом та якої саме справи вони будуть стосуватись. Якщо цього не вказано в договорі (наприклад, якщо він є загальним), то це, принаймні, має бути відображено в акті наданих послуг в рамках цього договору. Як слідує з постанови КАС ВС від 15.05.2018 по справі № 821/1594/17 акт про надані послуги має містити інформацію про конкретну судову справу, в межах якої заявлені судові витрати до відшкодування.

Гонорар адвоката може бути погодинний або фіксований. Останній є більш зручним не лише для клієнтів (дає можливість чітко розрахувати суму витрат на суд), але й для цілей відшкодування витрат на його оплату. Як відзначив КАС ВС у постанові від 28.12.2020 по справі № 640/18402/19 розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача. Тому в цьому випадку подавати опис робіт, виконаних адвокатом, не обов’язково. Погодинний же розмір оплати гонорару більш точно відповідає обсягу наданої правничої допомоги, але й оспорити його легше.

Гонорар може сплачуватись як до надання відповідних послуг адвокатом, так і після. Порядок та строки його сплати визначаються договором про надання правової допомоги. І для цілей стягнення судових витрат це не повинно мати значення.

Відзначимо, що Верховний Суд дотримується позиції, відповідно до якої відшкодуванню підлягають як ті витрати, які вже були сплачені, так і ті, що мають бути сплачені відповідною стороною згідно з умовами договору. Такі висновки відображені, наприклад, у постановах ОП КГС ВС від 03.10.2019 по справі № 922/445/19, ОП КГС від 22.01.2021 по справі № 925/1137/19.

Тобто, навіть якщо адвокатські послуги не були оплачені, але договором передбачена їх оплата постфактум, то суд може стягнути їх компенсацію зі сторони, що програла судовий спір.

В цьому аспекті важливим є також питання стягнення «гонорару успіху». Можливість його стягнення свого часу було поставлено Верховним Судом під сумнів. КЦС ВС вирішив, що «гонорар успіху» він не є платою за надані адвокатом послуги (не є ціною договору), а є платою за сам результат, досягнення якого не ставиться в залежність від фактично наданих послуг (постанова від 12.06.2018 у справі № 462/9002/14-ц).

На щастя, Велика Палата Верховного Суду такий підхід не підтримала. У постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 вона дійшла висновку, що «гонорар успіху» є сумою, обумовленою сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою, є складовою частиною гонорару адвоката, і тому належить до судових витрат.

Економте свій час на всіх етапах договірної роботи. Новий функціонал Contractum в LIGA360 повністю автоматизує процес – від підготовки договорів до виконання угод. Замовте LIGA360: Юрист з договірною роботою прямо зараз.

Втім, незалежно від того, яким є порядок обчислення гонорару, форма та строки його сплати, важливо, щоб його розмір відповідав визначеним процесуальними кодексами критеріям співмірності. А саме:

• складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
• часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
• обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт;
• ціні позову та/або значенню справи для сторони, в тому числі впливу вирішення справи на репутацію сторони або публічного інтересу до справи.

Загалом, як відзначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц, передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Прикладами рішень ВС, в яких суму заявлених витрат на професійну правничу допомогу було зменшено у зв’язку з невідповідністю вказаним критеріям, є:

• постанова КЦС ВС від 06.06.2019 по справі № 752/4513/17: витрати зменшено з 20 000 грн. до 5000 грн. з огляду на критерій необхідності подання відзиву на касаційну скаргу та значимості таких дій у справі, а також через те, що до опису послуг включено участь у судовому засіданні, якого не було, бо справа розглядалась без виклику сторін;
• постанова КГС ВС від 11.03.2021 по справі № 911/2681/19: витрати зменшено з 22 000 грн. до 11 000 грн., бо зустріч адвоката з представниками клієнта та обговорення з клієнтом напрямів підсилення правової позиції клієнта, на який затрачено 2 год. 00 хв., не відповідає критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), відзив на касаційну скаргу обсягом 3 сторінки, на який адвокатом було витрачено 3 год. 00 хв. не є співмірним зі складністю справи, а засідання по справі тривало не 0,5 год, а 18 хв.

Відтак, при визначенні розміру гонорару необхідно враховувати вищевказані критерії дійсності, необхідності та розумністю розміру для того, щоб вони були стягнені з іншої сторони у повному обсязі.

В якому порядку здійснюється відшкодування витрат?

Не менш важливим для отримання відшкодування є дотримання визначеного процесуальними кодексами порядку стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

По-перше, необхідно подати попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, в тому числі на професійну правничу допомогу, разом з першою заявою по суті справи (позовною заявою, відзивом, касаційною чи апеляційною скаргою або відзивом на них) або зазначити його безпосередньо у відповідному документі. Поданий попередній розрахунок не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми витрат.

Копія відповідного розрахунку необхідно направити іншій стороні, щоб та могла подати до суду клопотання про зменшення розміру таких витрат. Інакше у їх стягненні може бути відмовлено (див. постанову КГС ВС від 21.08.2019 по справі № 922/2821/18).

Водночас, неподання стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку дає суду право відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. При цьому звертаємо увагу, що у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов’язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто, його неподання не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні витрат (постанова КЦС ВС від 08.04.2021 по справі № 161/20630/18).

По-друге, до закінчення судових дебатів (а якщо справа розглядається в порядку письмового провадження – до винесення рішення чи постанови по справі) потрібно подати заяву (клопотання) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (копію – направити іншим учасникам). За відсутності такого клопотання суд не має підстав для розгляду питання про розподіл здійснених учасником витрат на професійну правничу допомогу (постанова КГС ВС від 14.01.2019 по справі № 927/26/18).

По-третє, необхідно надати докази, які підтверджують факт понесення витрат на послуги адвоката в суді: копія договору з адвокатом, рахунку на оплату його послуг, платіжного доручення (квитанції) про оплату адвокатських послуг, акту наданих послуг (виконаних робіт) тощо. Конкретний зміст документів залежить від умов договору та фактичного стану оплат.

Такі докази необхідно подати до закінчення судових дебатів у справі або протягом 5 днів після ухвалення рішення суду, якщо сторона зробила про це відповідну заяву, а їх копії направити іншій стороні. В іншому разі заяву про відшкодування витрат можуть залишити без розгляду.

По-четверте, варто надати опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат. У випадку, якщо договором передбачено погодинну оплату гонорару, то надання такого опису є обов’язковим. При фіксованій же оплаті, як було вказано вище, його можна й не подавати, але, на нашу думку, краще все таки надати. Як мінімум, для оцінки обсягу виконаних робіт фіксованій вартості, що була вказана у договорі.

В свою чергу, сторона, що програла, для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених переможцем, має заявити про це у відповідній заяві. Інакше, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, суд не має права з власної ініціативи вирішувати питання про зменшення таких витрат, що підлягають розподілу (постанова ОП КГС ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Таким чином, для отримання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу необхідно:

• укласти договір про надання правової допомоги (краще всього з адвокатом, адвокатським об’єднанням чи адвокатським бюро);
• правильно визначити розмір гонорару адвоката, виходячи з критеріїв дійсності, необхідності та розумності;
• виконати вказані процесуальні дії, необхідні для отримання відшкодування.

Але найголовніше, звичайно, - виграти справу. На випадок же програшу варто подати заяву про зменшення заявлених іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу.

Євгеній Даниленко,

Адвокат, к.ю.н.,

Партнер АО «ЛЕТРАДО»

         Адвокатське об’єднання «Чернігівська обласна колегія адвокатів»

        щиро вітає всіх адвокатів з Новим Роком та Різдвом Христовим!

         Нехай цей рік принесе Вам багато удачі, посмішок, світла та тепла.

         Нехай він буде сповнений яскравими барвами, приємними враженнями

         та радісними подіями.

         Нехай Новий рік подарує Вам виконання заповітних мрій,

         зміцнить віру в майбутнє, а успіх супроводжує

         всі Ваші починання завжди і у всьому.

         Щастя і здоров’я Вам і Вашим близьким!

         Щасливого Нового року та веселих Різдвяних свят!

З повагою та найкращими побажаннями,

Голова Адвокатського об’єднання,

Почесний професор Віденського міжнародного університету 

Г.М.Авраменко

 ДО УВАГИ АДВОКАТІВ!

ДО УВАГИ АДВОКАТІВ!

З 1 січня 2022 року ради адвокатів регіонів і НААУ припинять видачу ордерних книжок.

Як відомо, типова форма ордеру, виготовлена друкарським способом на замовлення ради адвокатів регіону відповідно до Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затверджене рішенням Ради адвокатів України No 36 від 17 грудня 2012 року, діє після 1 січня 2022 року до закінчення повноважень адвоката у конкретній справі (провадженні).

Адвокати натомість мають можливість генерувати ордери онлайн в особистому кабінеті адвоката на сайті НААУ.

Разом з тим, РАУ передбачила, що адвокати, які не сплатили внески до 31 січня 2022 року, не матимуть можливості генерувати електронні ордери.

Нагадаємо, з 2019 року бланки ордерів генеруються онлайн. Ордер містить обов’язкові реквізити, частина яких заповнюється при генерації автоматично, серед них – двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ. Решту реквізитів адвокат заповнює самостійно.

Якщо ви ще не створили «Особистий кабінет адвоката», перегляньте тут алгоритм, як це зробити самостійно, або подивіться інструкцію у відеоролику

Детально про ордер адвоката викладено у спеціальному підрозділі сайту НААУ.

        З Днем святого Миколая! Добра вам, щастя і любові, теплих сімейних посиденьок і довгоочікуваних солодощів під подушкою. Хай у кожному домі буде достаток, нехай радує затишна атмосфера, повна позитиву і сміху. Радості, душевного тепла і щирості!

         Адвокатське об’єднання «Чернігівська обласна колегія адвокатів» щиро вітає всіх адвокатів з професійним святом – Днем адвокатури!

        Бажаємо вам великого людського щастя, міцного здоров’я, добробуту та родинного тепла,  натхнення та успіхів у вашій нелегкій справі забезпечення правопорядку в незалежній Україні. 

 Нових Вам професійних звершень на ниві благородного служіння його величності Закону, утвердження незалежності та демократизму на теренах нашої молодої Української держави! 

З повагою та найкращими побажаннями,

Голова Адвокатського об’єднання,

Почесний професор Віденського міжнародного університету

Г.М.Авраменко

Вища рада правосуддя розробила уніфіковані рекомендації для всіх судів України щодо безпечної роботи в умовах карантину. 

Завантажити рекомендації для судів щодо безпечної роботи в умовах карантину можна за посиланням.

I Рекомендації щодо доступу до правосуддя в умовах карантну

1.Неухильне дотримання судами приписів актів Кабінету Міністрів України стосовно запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

З метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, постійно здійснювати моніторинг законодавства та доводити до відома працівників суду актуальну інформацію, неухильно дотримуватися приписів нормативно-правових актів.

2.Забезпечити право осіб на доступ до правосуддя в умовах карантину шляхом проведення засідань органів судової влади в режимі реального часу в мережі Інтернет.

Проводити онлайн-трансляції таких судових засідань і/або невідкладнорозміщувати у відкритому доступі відеозапис засідання.

У разі якщо від учасника судового провадження надійшла заява про участь у засіданні у приміщенні суду, слід забезпечити розгляд справи в його присутності.

З метою зменшення кількості присутніх у залі судових засідань за можливості забезпечити проведення судових засідань у режимі відеоконференції в межах приміщення одного суду шляхом трансляції між різними залами.

Забезпечити обізнаність широкої громадськості щодо заходів безпеки, що вживаються у судах.

3.Судам безперервно здійснювати судочинство у невідкладних справах, які визначені процесуальними кодексами та судами (суддями).

Поняття терміновості, що визначається на розсуд судді, повинно враховувати поточну епідемічну ситуацію в районі, де знаходиться суд. Адаптивне карантинне зонування, що здійснюється МОЗ України, може бути індикатором, однак необхідно дотримуватися належної обачності з огляду на оцінку ситуації у приміщенні суду та стан учасників провадження.

4.Довести до відома учасників судових процесів можливість відкладення розгляду справ у зв’язку із карантинними заходами.

При цьому відкладення розгляду справи можливе лише у крайньому разі, лише коли його проведення з використанням електронних засобів зв’язку неможливе через процедурні та технічні причини.

5.Припинити всі заходи, не пов’язані із процесуальною діяльністю суду та забезпеченням діяльності органів судової влади (круглі столи, семінари, дні відкритих дверей тощо).

Для забезпечення доступності судів рекомендується всі вказані заходи замінитина онлайн-заходи.

6.Запровадити ознайомлення учасників судового процесу з матеріалами судової справи в дистанційному режимі шляхом надсилання сканкопії матеріалів судової справи на електронну адресу, зазначену у відповідній заяві, заяви про ознайомлення приймати засобами поштового та електронного зв’язку; з метою уникнення скупчення людей додатково рекомендувати працівникам апаратів судів попередньо узгоджувати час відвідування суду для ознайомлення з матеріалами справи.

7.Зменшити кількість судових засідань, що призначаються для розгляду протягом робочого дня.

При цьому, враховуючи супутні ризики, скорочувати необхідно саме судові слухання (у приміщенні), а не всі слухання. Необхідно шукати можливість заміни на електронний або письмовий формат розгляду справ.

8.За можливості здійснювати розгляд справ без участі сторін, у порядку письмового провадження, крім випадків, коли участь сторін є обов’язковою.

9.Прискорити роботу над Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою/ підсистемою «Електронний суд».

10.Забезпечити наявність інформаційних матеріалів (щодо загальних протиепідемічних та профілактичних заходів, встановлених обмежень та умов обслуговування тощо) біля входу до закладу.

II Рекомендації щодо організації робочого процесу в умовах карантну 

11.Посилити заходи з охорони судів, органів та установ системи правосуддя, недопускати до приміщень судів, органів та установ системи осіб з температурою 37,2 ºС та вище та ознаками респіраторних захворювань, а також без одягненої на ніс та рот захисної маски.

12.На час дії карантину організувати гнучкий графік роботи суддів та працівників апаратів судів.

Розглянути систему ротації (частина персоналу працює віддалено, інша – уприміщеннях суду).

13.Встановити чергування суддів для вирішення невідкладних процесуальних питань та невідкладних справ в особливих видах проваджень.

14.Здійснювати опрацювання кореспонденції в електронному вигляді (шляхом надсилання документів на офіційну електронну адресу суду як через особистий кабінет у системі «Електронний суд», так і поштою, факсом або будь-якими іншими дистанційними засобами зв’язку).

За наявності технічної можливості забезпечити працівникам апарату суду можливість виконання посадових обов’язків дистанційно.

15.Обмежити особистий прийом громадян керівництвом суду, організувати прийом із дотриманням заходів, спрямованих на попередження поширення коронавірусної хвороби COVID-19, а саме: дотримання дистанції не менше двох метрів між всіма учасниками та застосування засобів індивідуального захисту, у тому числі респіраторів чи захисних масок, які закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, провітрювання приміщень.

16.Роз’яснити, що заборонено самовільне залишення місць самоізоляції, обсервації.

17.Службі персоналу суду з урахуванням вимог законодавства щодо захисту персональних даних вживати заходів для встановлення кола контактних осіб та проведення з такими особами інструктажу згідно з пунктом 1 цих Рекомендацій; контактним особам, які не підлягають самоізоляції, пропонувати режим дистанційної (надомної) роботи.

Правила роботи суду під час пандемії повинні бути розміщені на вході до суду та у приміщенні суду на видному місці.

Рекомендувати суддям та працівникам апаратів судів продовжувати брати участь у підготовці та підвищенні кваліфікації в Національній школі суддів України шляхом участі в онлайн-заходах (вебінари, тренінги, круглі столи, фахові дискусії, відеолекції, семінари-практикуми) та дистанційних навчальних курсах (безперервність навчання впродовж життя), а також проходити спеціалізовані тренінги щодо психологічної адаптації до роботи/життя в умовах карантину.

Розглянути можливість встановлення стійки/контактних пунктів на вході у будівлі суду для подання відвідувачами документів та отримання інформації. Персоналу, що працює у цьому пункті, необхідно мати посилені захисні засоби (щитки для обличчя та/або пластикові екрани). 

Провести інструктаж для працівників апарату судів щодо запобігання поширенню коронавірусної інфекції, дотримання правил респіраторної гігієни та протиепідемічних заходів.

Розробити алгоритм дій у разі виявлення випадків захворювання на коронавірусну хворобу серед суддів.

III Рекомендації щодо організації протиепідемічних заходів у приміщенні та на робочому місці 

18.Рішення про допуск осіб, які не є учасниками проваджень, приймає головуючий у засіданні суддя.

Обмежити доступ у судові засідання осіб, які не є учасниками проваджень, із дотриманням принципу публічності судових процесів.

Забезпечити трансляцію судових засідань, що викликають значний інтерес громадськості, для гарантування права на справедливий і публічний судовий розгляд.

Розглянути можливість участі журналістів у судових засіданнях з розгляду справ, які викликають значний інтерес громадськості, за наявності можливості у залі судового засідання дотримуватися безпечної дистанції, розробити чіткі правила для журналістів, присутніх під час судових слухань.

19.Забезпечити помітне маркування на сидіннях та підлозі для дотримання соціальної дистанції у приміщеннях судів.

Облаштувати місця для відвідувачів на відстані 2 м одне від одного.

Суддям та сторонам у справах під час судових засідань використовувати засоби індивідуального захисту, зокрема респіратори або захисні маски, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлені самостійно.

20.Вживати заходів для уникнення скупчення людей у приміщеннях судів, органів та установ системи правосуддя.

21.Перед початком роботи та перед допуском до приміщень здійснювати температурний скринінг усіх працівників та відвідувачів. Працівники та відвідувачі допускаються до приміщень та будівель суду тільки в респіраторі або захисній масці, у тому числі виготовлених самостійно.

22.На вході до приміщення організовується місце для обробки рук спиртовмісними антисептиками.

Місця для обробки рук позначаються яскравими вказівниками з інформацією про необхідність дезінфекції рук (банер, наклейка тощо).

23.Дозволяється одночасне перебування відвідувачів із розрахунку не більше однієї особи на 10 кв. м площі залу.

24.Забезпечити приміщення суду рідким милом, паперовими рушниками, спиртовмісними антисептиками.

25.Рекомендувати працівникам суду утримуватися від контактів з особами, що мають симптоми респіраторних захворювань, а в разі виникнення респіраторних симптомів утриматись від відвідування робочого місця, звернутись до сімейного лікаря та дотримуватись його рекомендацій.

У разі оформлення листка непрацездатності працівники суду відразу повинні повідомляти службу персоналу суду про підтвердження в них захворювання на коронавірусну хворобу COVID-19.

26.Мити руки не рідше одного разу на годину.

27.Здійснювати дезінфекцію приміщень суду згідно із затвердженими графіками, розміщеними для ознайомлення в місцях загального користування.

Забезпечити максимальне використання природної вентиляції (провітрювання не менше одного разу на дві години); здійснювати обробку поверхонь, яких часто торкаються руками (дверні ручки, кнопки ліфтів, поручні тощо), спиртовмістовними дезінфікуючими засобами (із вмістом не менше ніж 60 %спирту) протягом робочого дня; проводити вологе прибирання приміщень нерідше ніж один раз на добу.

28.Працівники апарату суду у разі виявлення у відвідувачів ознак гострої респіраторної хвороби COVID-19 зобов’язані вжити невідкладних заходів для видалення цих осіб із приміщення суду або ізолювання їх в окремому приміщенні, а також для дезінфекції приміщення, в якому перебували такі особи.

29.Забезпечити обробку спиртовмісним антисептиком поверхонь, місць для сидіння, обладнання, дверних ручок, вимикачів у залах судових засідань після кожного судового засідання.

30.Забезпечити суддів та працівників апаратів судів засобами індивідуального захисту із розрахунку одна захисна маска на три години роботи.

31.Під час перевірки громадян у приміщенні суду на наявність предметів і речовин, заборонених правилами відвідування суду, здійснювати безконтактну перевірку сумок. У разі наявності у відвідувачів антисептиків попросити використати їх задля впевненості, що це дійсно антисептик.

32.Забезпечити наявність при виході із приміщень суду та у залах судових засідань окремих додаткових контейнерів для збирання, зберігання та утилізації засобів індивідуального захисту.

33.За можливості забезпечити наявність у кабінетах постійно спиртовмісних антисептиків, забезпечити працівників суду респіраторами або захисними масками, гумовими рукавичками.

Від імені Президії історично першої в Україні колегії адвокатів (створена в листопаді 1922 року) маю честь привітати як діючих та колишніх членів колегії так і всіх адвокатів України з Днем Святого Миколая та Днем Адвокатури!

Щиро бажаю Вам наполегливості та принциповості у боротьбі за відстоювання прав і свобод, загальновизнаних людством планети! Щиро бажаю Вам щастя, здоров’я, родинного тепла і благополуччя!

Незважаючи на те, що в цей день кожен з нас підніме келих шампанського за адвокатуру не в компанії колег, я впевнений що кожен з нас вип’є його за нашу корпоративну єдність.

Голова Адвокатського об’єднання «Чернігівська обласна колегія адвокатів»,

завідуючий офісом у справах Європейського Суду з прав людини, почесний професор Віденського Міжнародного університету

Г.Авраменко